- обожнювання
- —————————————————————————————обо́жнюванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
обожнювання
Смотреть что такое "обожнювання" в других словарях:
обожнювання — я, с. Дія за знач. обожнювати … Український тлумачний словник
адорація — Адорація: обожнювання [29;30,XVIII] А за нею пішли дальші: безпощадна критика артистичної рутини, котерій і взаємної адорації, безоглядне руйнування всього застарілого, шаблонового, всеї конвенціональності та неприродності [XVIII] обожнювання,… … Толковый украинский словарь
адорація — ї, ж. Обожнювання, поклоніння, захоплення ким небудь … Український тлумачний словник
апофеоз — у, ч. 1) В античних греків і римлян – культ обожнювання якої небудь видатної особи. 2) Звеличування якої небудь особи, події, явища. 3) театр. Урочиста сцена в кінці спектаклю або концерту, в якій прославляється народ, герой, подія і т. ін … Український тлумачний словник
ведизм — ведаї/зм, у, ч. В Індії – найдавніша релігія, для якої характерні обожнювання сил природи, згодом – суспільних сил, культ предків … Український тлумачний словник
культ — у, ч. 1) Релігійне служіння божеству; релігійна обрядовість. •• Служи/телі ку/льту духівництво. 2) кого, чого, перен. Поклоніння кому , чому небудь, шанування когось, чогось. •• Культ осо/би сліпе поклоніння комусь, безмірне звеличення,… … Український тлумачний словник
некролатрія — ї, ж. Обожнювання, культ померлих … Український тлумачний словник
пієтизм — у, ч. 1) Побудована на містицизмі й відкиданні, запереченні обрядів релігійна течія, що виникла в 17 ст. серед протестантів Німеччини. 2) книжн. Релігійно містичний настрій, часто удаваний, фальшивий; святенництво. || перен. Палке обожнювання… … Український тлумачний словник
фалічний — а, е, етн. Пов язаний з обожнюванням фалоса. •• Фалі/чний культ обожнювання чоловічого статевого органа як символу життєвої сили … Український тлумачний словник
фетиш — и/ша, ч. 1) За уявленнями первісної людини – предмет, наділений надприродною, чудодійною силою, що був об єктом релігійного обожнювання. 2) перен. Річ або людина, яку обожнюють, перед якою сліпо схиляються … Український тлумачний словник
